Завдання зберігання насіння - зберегти якість насіння певний час від зби­рання до використання. Насіння, що закладається на зберігання, повинно мати високу життєздатність. Насіння зі зниженою енергією про­ростання та схожістю, травмоване, проросле, неякісно відсортоване, пошкоджене патогенною мікрофлорою погано зберігається.

    Щоб насіння не втратило посівні якості, його потрібно зберігати в обладнаних насіннєсховищах згідно плану розміщення насіння по культурах, сортах і репродукціях. Розмір насіннєсховища визначають, виходячи із розрахункової кількості насіння, яке залишається на тривале зберігання (середня  об'ємна маса насіння 0,75 т/м³⁾.   Основні вимоги до насіннєсховищ:

1. Надійна ізоляція насіння від атмосферних та ґрунтових вод,  різких перепадів температури та проникнення гризунів, шкідливих комах і птиці (Сховища повинні бути критими та сухими, знезараженими від комірних шкідників);
2. Запобігання змішуванню або взаємозасммічуванню насіння (В суміжних засіках забороняється складувати насипом  насіння важковідокремлюваних культур, а також різні сорти однієї культури. Висота насипу для  зернових і зернобобових культур не повинна перевищувати 2м, олійних – 1м. У складських приміщеннях з активною вентиляцією висота  бурту насіння зернових культур допускається до 3м.  Насіння, затароване в мішки, штабелюють етикетками назовні на дощаних настилах  або піддонах на відстані від підлоги не менше 15см, від стін сховища і між штабелячми 70см.)
3.  Вільний доступ для огляду і відбору проб до кожної партії насіння (Розміри штабелів та відстань між ними  повинні забезпечувати доступ для відбирання проб насіння з будь-якого місця. Для зручності приймання, відпускання  насіння й догляду за ним між штабелями залишають технологічні проходи завширшки не менше 1,5м.);
4. Можливість природньої вентиляції або облаштування для активної вентиляції.

Під час зберігання насінням систематично проводять спостереження за:

- Вологістю насіння.  Оскільки  основною причиною низької схожості насіння є високий вміст у ньому вологи,  під час зберігання потрібно систематично  вимірювати його  вологість. Підвищення вологості насіння посилює в ньому процеси дихання, створює сприятливі умови для діяльності мікроорганізмів і підвищення активності збудників хвороб і шкідників. Промерзання вологого зерна призводить до механічного пошкодження клітин, особливо в зародковій частині. Ослаблені зернини після сівби уражуються грибками і мікробами. Таке насіння або зовсім не проростає, або дає ослаблені сходи. Для тривалого зберігання слід використовувати насіння з во­логістю на 2-3% нижчою від критичної. Критична вологість насіння - це таке значення вологості насіння, при якому в насінні з'являється вільна волога, яка призводить до збільшення інтенсивності біохімічних процесів в насінні.

 Критична вологість насіння сільськогосподарських культур

  Насіння яке має вологість вище критичної потребує сушіння. Відомо, що в сухій зерновій масі всі живі компоненти, крім шкід­ників та комах, перебувають в анабіотичному стані. Зберігання насіння сухим — основний засіб підтримання високої життєдіяльності насіння .  Сушать насіння 3 способами:

- Природне сушіння  вітром  і сонцем, яке застосовується для невеликих партій насіння у суху сонячну погоду.

- Активне вентилювання зовнішнім повітрям без підігріву застосовується, якщо зовнішнє повітря холодніше за насіння, а відносна вологість його не перевищує 75%. Повітря продувають через насип насіння. Необхідно подати на 1 м підлоги не менше 400 м повітря на годину.

  - Сушіння на зерносушарках значно прискорює процес, але більш небез­печне, ніж активне вентилювання. Воно вимагає уважного контролю за темпе­ратурою теплоносія і насіння.

       Режим сушіння залежить від культури і вологості насіння. Повільно висихає насіння бобів, гороху, кукурудзи, люпину, квасолі. Швидко висихає дрібне насіння багаторічних трав, родини капустяних, цукрового буряку.  Насіння з високою вологістю (більше 22%)  пропускаться через сушарки двічі, а то й тричі. При вологості 17-20% роблять один пропуск через сушарки. Температура теплоносія зменшується з підвищенням вологості насіння.

  - Температурою насіння, яка  характе­ризує стан насіннєвої маси. Низька температура в усіх ділянках маси насіння є показником її нормального стану і свідчить про кон­сервацію. Підвищення температури, що не відповідає змінам тем­ператури навколишнього середовища, свідчить про активацію фі­зіологічних процесів і початок самозігрівання. Тому потрібно одночас­но враховувати температуру повітря ззовні та всередині сховища. Позитивно впливає охолодження насіння, за умови що во­логість насіння на 2-3% нижча від критичної, яке  різко знижує інтенсивність всіх біологічних процесів у зерновій масі, пригнічує життєдіяльність мі­кроорганізмів. Зниження температури на кожні 5°С приблизно вдвічі підвищує стійкість зберігання насіння. Насіння вважається охолодженим, якщо його температура коливається в межах від 0 до 10 °С. Температура в межах від 0 до 5 °С є найбільш сприятливою для зберігання насіння. Основний спосіб охолодження насіннєвої маси - активне вен­тилювання атмосферним повітрям. Надмірне охолодження може бути шкідливим для насіннєвого матеріалу, оскільки за наявності вільної вологи в насінні можлива втрата ним схожості вже при температурі -10-20 °С.

 - Заселеністю шкідниками. Комахи і кліщі не розвиваються у сухому та холодному насінні. Тому охолодження і підсушування насіння - ефективні заходи попередження появи шкідників, а водночас і пліснявих грибів. У деяких випадках добрі результати дає додаткове механічне очищення насіння. Але найбільш ефективним заходом знищення шкідників є газація (фумігація) насіння. Гризунів знищують отруєними принадами, рідше капканами.

   Кожна партія насіння, що зберігається, повинна пройти перевірку посівних якостей, а до закінчення терміну дії документу про якість, здійснити аналіз повторно. Облік насіння, його рух, якість відображають у «Шнуровій книзі обліку насіння» встановленої форми

Головний спеціаліст відділу контролю в

сфері насінництва та розсадництва  

ГУ Держпродспоживслужби в Київській області                                                           Н. А. Лещева