ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ НА 1 ОСОБУ В РОЗРАХУНКЕУ НА МІСЯЦЬ У 2018 РОЦІ

СОЦІАЛЬНІ ТА ДЕМОГРАФІЧНІ ГРУПИ НАСЕЛЕННЯ

 РОЗМІР ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ

01.01.2018-30.06.2018

01.07.2018-30.11.2018

01.12.2018-31.12.2018

ПРАЦЕЗДАТНА ОСОБА

1762

1841

1921

ОСОБА, ЯКА ВТРАТИЛА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ

(ПЕНСІОНЕРИ/ІНВАЛІДИ)

1373

 1435

 1497

ДІТИ ВІД 6 ДО 18 РОКІВ

 1860

1944

2027

 ДІТИ ДО 6 РОКІВ

1492

1559

 1626

ЗАГАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК

1700

 1777

 1853

РОЗМІР МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

3723

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРИ КУПІВЛІ ЖИТЛА В НОВОБУДОВІ

 Якщо Ви маєте намір придбати житло у новобудові, зазначені поради для Вас.

ПОРАДА №1

НЕ ЖЕНІТЬСЯ ЗА НИЗЬКОЮ ЦІНОЮ

Найбільшапомилкабільшостіклієнтів, якістають жертвою недобросовіснихзабудовників – придбанняжитлазанадтонизькимицінами. Справді, ринокнерухомості на сьогодні є доситьконкурентним. Це в своючергузмушуєзабудовників вести активнуборотьбу за клієнта. Як правило, найбільшимкозирем у ційборотьбі є пропозиціяжитла за найнижчимицінами. Однак «дешево» майжезавждиозначає «неякісно» та «небезпечно». Пропонуючинизькуцінузабудовниксподівається на активнезалученнякоштів, які б дозволили йому накопичитинеобхідну суму для запуску будівництва. Поширеною є практика продажу житлаще на етапідопочаткубудівельнихробіт, коли в забудовникащенемаєнавітьдозволу на будівництво. Клієнт повинен усвідомити, що продаючинерухомість за надтонизькоюціноюЗабудовник буде економити на якостібудівельнихматеріалів та на надійності і безпеці будинку. Крім цього, ціна продажу не може бути нижчою за собівартістьбудівництва. Ніхто не можепрацюватиу биток. Відтак, занадтонизькацінаможе бути першим тривожнимдзвіночком і однією з ознакафери.

ПОРАДА №2

ПЕРЕВІРТЕ ЗАБУДОВНИКА

Звичайно, кожен з нас при прийняттірішення щодо покупки товару звертаєувагу на репутаціюпродавця. Чи є цякомпаніянадійнимтаперевіреним партнером, чи булиякісьнегативнівідгукищодоїїдільності у іншихосіб, який імідж вона має на ринку і такеінше. Це ж саме стосується і ринку нерухомості. Як правило, клієнтибільшедовіряютьзабудовникам, у якихвже є успішнореалізованіпроекти та здані в експлуатаціюбудинки. Аджецеознака того, що у них є позитивнийдосвідзавершеннябудівництва та виконанняробітвчасно та якісно. Не завждицюінформаціюможнавсебічноперевірити.

Але для цього можнаскористатисьдопомогоюфахівців. Зокрема, станом на сьогоднііснуєдоситьбагатосервісівщодоперевіркизабудовника. В мережіінтернетможнаознайомитись з інформацією про вжезавершеніоб’єкти, оглянутиїх стан, почитативідгукиклієнтів чи мешканцівбудинків, ознайомитись з інформацією на інтернет-форумах та в соціальних мережах.

Якщо у Вас немає на цедостатньо часу, Ви можете звернутись по допомогу до відповіднихброкерськихкомпаній або спеціалістів з нерухомості, якіпрацюють на цьому ринку і знають його зсередини. Однак, найбільшважливіше буде здійснитиюридичнуперевіркуЗабудовника. У цьому без допомоги юриста у сферінерухомості Вам не обійтись. Юрист володієдостатнімизнаннями про те, яка саме інформація про Забудовникаміститься в офіційнихреєстрах; чи є у ньогонеобхіднідозвільнідокументи; чи не має у ньогоюридичних проблем чи судовихспорів з іншими особами або з владними органами; чи не перебуває він на стадіїбанкрутства або ж немаєінших проблем, які негативно впливатимуть на хідбудівництва.

ПОРАДА №3

УВАЖНО З’ЯСУЙТЕ СХЕМУ ЗАЛУЧЕННЯ КОШТІВ У БУДІВНИЦТВО

Станом на сьогоднііснуєчималоюридичнихмеханізмів (схем) по залученнюкоштів у будівництвожитла. Деякі із схем є більшпоширеними, деякі – зустрічаютьсядоситьрідко. Так чи інакше, найголовнішим для Вас є те, щоб пропонованаЗабудовником схема була легальною та відповідалавимогамзаконодавства.

В іншому випадку Ви ризикуєте або втратити свої кошти, або стикнутись із труднощами на кінцевомуетапіоформлення права власності на квартиру.

Такожслідзазначити, що кожна із схем має свої переваги і недоліки (як для клієнта так і для забудовника). Тому, Вам слід перед тим як наважитисьвкласти свої гроші в новобудову, уважнозважитиусі «за» і «проти», а також – проконсультуватись з юристом, чи відповідаєзапропонована схема будівництва чинному законодавству.

ПОРАДА №4

ЧИТАЙТЕ ДОГОВІР ТА ВИМАГАЙТЕ ВРАХУВАННЯ СВОЇХ ІНТЕРЕСІВ

Основним документом, який дає Вам право в майбутньомупретендувати на омріяніквадратніметри – є договір із Забудовником про придбанняжитла. В залежності від вибраноїсхеми, його назваможевідрізнятись. Однак суть його зводиться до того, що взамін за сплачені Вами коштиви по завершеннібудівництваотримаєте право власності на квартиру у новозбудованому будинку.

Найголовнішапорада - уважнопроаналізуйтецейДоговір. Як правило вінскладений на користьЗабудовника, де Ваші права є мінімальними а обов’язки – максимальними. Однак, не бійтесьвідстоювати свої права при укладенні і підписанні договору. Попросіть у забудовника проект майбутнього договору, проконсультуйтесьзісвоїм юристом. Визначтенайбільшважливі і критичні для вас умови, і спробуйтевідкоригуватиціумовина свою користь.

Слідвідзначити, що дуже мала кількістьзабудовниківіде на поступки в частинікоригуванняокремихпунктів договору. Однак, при достатнійюридичнійаргументації та наполегливостіВашого юриста, Забудовникможепіти на це. В результаті Ви отримаєтебільшдієвийінструментвпливу на Забудовника, та матиметебільшешансів на захистсвоїх прав.

ПОРАДА №5

ПІДПИСУЙТЕ ДОКУМЕНТИ В ПРИСУТНОСТІ ЮРИСТА

Забудовникизавждинамагаютьсявідстоятивигідні для них умови при укладенні та підписанні договору. Дуже часто буває, що в ходіпереговорівклієнтувдаєтьсядобитись ряду преференцій та знижок.

Однак, в кінцевомурезультатіважливим є те, що буде зафіксовано у підписаному сторонами договорі. Ваша неуважність на цьому етапіможе Вам дорого коштувати. Завждикращематибіля себе помічника, який проконтролює до кінця чи відповідаєнаписане в договорітимдосягнутимдомовленостям, чи не допущено помилки у важливих для Вас умовах, та які саме документиЗабудовникпередасть Вам за підсумками угоди. Покупка такоївартісної речі як квартира не допускаєдрібниць.

Як знаємо, лукавийкриється в дрібницях. Завданняфахового юриста – докопатись до дрібниць та вивіритиусідеталі. Адже на кону – Вашібагаторічнізаощадження, якими Ви ризикуєте в даний момент.

Тому, найважливіше з усього – щоб в кінцевомурезультатіВи вобумовлені строки отрималиомріянежитлохорошоїякості за прийнятноюціною. А для цього, Вам знадобитьсядопомогафахівця з нерухомості та юриста.

 

За інформацією Адвокатської контори А. Волинця

Джерело: http://protokol.com.ua/…/yak_pereviriti_zabudovnika_pri_ku…/

Пасажири літаків

Іноді очікувана авіаподорож проходить не зовсім комфортно для пасажирів. Причини бувають різні. Найрозповсюдженіша ситуація - затримка рейсу.

Надати напої, їжу та можливість зателефонувати під час відстрочки вильоту більш, ніж на 2 години - це прямий обов’язок авіакомпаній, в тому числі й українських. Напої надають у кількості 100 мл (у теплу пору року - 150 мл) на людину щогодини. Якщо затримка становить більше 2 годин, пасажирам мають видати легкі ланчі, більше 4 годин - гарячі обіди. Згідно з правилами авіаперевезень, вимагати цього можна у всіх випадках простою, в тому числі і через негоду.

Якщо літак не злітає більше 12 годин, авіакомпанія повинна забезпечити проживання в окремих номерах, а також трансфер “аеропорт - готель - аеропорт”.

У випадку затримки польоту перевізник має опитати добровольців, які згодні летіти іншим рейсом. Якщо пасажир відмовляється від польоту у зв’язку з його затримкою, протягом 7 днів авіакомпанія має компенсувати повну вартість квитка, а також запропонувати альтернативні маршрути.

Які передбачені компенсації за затримку авіарейсу

Увага! Якщо у випадку заміни Вам запропонували місце класом нижче, Ви маєте право вимагати за це компенсацію.

Якщо ж пасажирам відмовили у перевезенні проти їхньої волі, перевізник має виплатити їм компенсацію у розмірі від 250 до 600 євро в залежності від дальності польоту. Сума повернення зменшується в 2 рази, якщо пасажиру надається можливість долетіти до місця призначення іншим рейсом. При цьому грає роль час затримки його прибуття до кінцевого пункту.

Якщо авіакомпанія порушує правила, потрібно викликати представника перевізника і висувати претензію (бажано колективно). Після повернення додому можна писати скарги у відповідні державні органи, наприклад, управління з питань захисту прав споживачів. Краще вказувати фактичні обставини і наводити докази порушень авіакомпанії.

Пасажири потягів

Найрозповсюдженіші скарги під час подорожей поїздом - відсутність чистоти та невідповідний температурний режим у вагоні. Правозахисники радять у таких ситуаціях не терпіти, а вирішувати проблему на місці. До речі, влітку в потязі має бути температура +22…+26, взимку 18-22 градуси тепла. Тому, якщо дуже холодно, можна попросити поїзного електромеханіка спробувати полагодити поломку обігріваючої техніки в дорозі.

Однак всі рейтинги скарг вже багато років підряд б’є ситуація з постільною білизною. Якщо Ви отримали мокру, брудну білизну або на ній відсутні бірки та символіка залізниці, скаржтеся на це провіднику та вимагайте заміни!

Іноді про порушення своїх прав пасажири навіть не здогадуються, адже давно сприймають це як належне. Наприклад, багатьох людей цікавить питання: чи необхідно здавати постільну білизну провідникові? У правилах перевезення залізничним транспортом ніде не вказано, що це має робити пасажир.

У випадку виникнення незручностей з ліжком, вікном або наявністю інших проблем у Вашому купе, вимагайте заміни місця! При цьому нове Вам нададуть класом не гірше, ніж перше.

Також, незалежно від типу вагона, в туалетах завжди мають бути гігієнічні засоби (мило та папір), а в салоні - працювати хоча б одна розетка.

Варто пам’ятати, що провідники не можуть будити пасажирів раніше встановленого часу, за винятком потягів з туалетами старого зразка. Не варто забувати про інформування санітарних зон. А ще провідник не повинен залишати своє робоче місце, тобто вагон.

Куди скаржитися пасажирам потягів

Головна рекомендація всім пасажирам - не закривати очі на порушення своїх прав, адже наступного разу може бути гірше. Та й механізм скарг, насправді, достатньо простий.

Спочатку зі своєю проблемою звертайтеся до провідника вагона. Якщо він не відреагував, кличте начальника поїзда. А якщо і той не задовольнив Ваше прохання, вимагайте Книгу скарг та пропозицій. Цей документ суворої звітності мають видавати за першою вимогою, а Ваш запис у ньому стане вагомим аргументом для змін на краще.

Протягом 30 днів “Укрзалізниця” має надати відповідь на Вашу скаргу. Якщо цього не відбулося - звертайтеся у прокуратуру, що проведе відповідну перевірку.

Кращим варіантом є написання колективної скарги. Причому направляти її потрібно не до керівництва залізниці, а напряму до суду. Для цього Вам знадобляться точні факти події, а також підписи та контакти свідків. Звісно, треба вписати дані вагоновожатого, вказати номер потяга і зберегти квитки на нього. І не забути отримати підпис начальника поїзда на другому екземплярі поданої заяви про її прийняття.

Квиток збережіть в будь-якому випадку, адже це договір між Вами та залізницею. А значить, він буде необхідний при виникненні проблем.

Пам’ятайте, що Книга скарг є і на вокзалах. Вона може знадобитися у випадку помилкової висадки не на тій зупинці. Якщо це з Вами трапилося, при виході зверніться до чергового по станції і занесіть в журнал відмітку про те, що Ви були висаджені раніше або пізніше своєї зупинки. Далі вимагайте в касах, щоб дали квиток до тієї зупинки, що Вам необхідна. Такий проїзний документ мають видати безкоштовно, звісно, якщо Вас не висадили з потяга за порушення правил перевезення. Але ця дія має супроводжуватися спеціальним актом, бажано підписаним пасажирами.

В будь-якому випадку пам’ятайте: Ви не тільки замовник послуг, але і платник податку. А “Укрзалізниця” - державна структура, що має забезпечувати комфорт своїх пасажирів.

І на завершення - основні поради:

  • ознайомтесь з обов’язками провідника вагона і правилами перевезення пасажирів;
  • у випадку порушення Ваших прав не соромтесь звертатися до провідника, начальника потяга, пишіть у Книгу скарг;
  • зберігайте свій проїзний квиток і залучайте інших пасажирів у якості свідків.

 

Автор консультації: Alex Ander

Джерело: юридичний ресурс Протокол

https://www.protocol.ua/ua/poradi_vid_protokolu_yaki_prava_mayut_pasagiri/

Порядок приватизації земельної ділянки

Кожен громадянин України, який користується земельною ділянкою, має право на безоплатну її приватизацію у межах норм, визначених законом.

Відповідно до вимог ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на приватизацію земельних ділянок в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах — не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Громадянин України може отримати земельну ділянку у власність шляхом безоплатної приватизації тільки один раз по кожному виду користування у межах норм, визначених законом.

Безоплатна приватизація земельної ділянки здійснюється за наступним чином:

  • подати до місцевої ради (якщо земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту) або районної адміністрації (якщо земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту) заяву про безоплатну передачу земельної ділянки у власність. У заяві зазначається площа та цільове призначення земельної ділянки. Площа не може перевищувати норм, визначених ст. 121 Земельного кодексу України;
  • місцева рада чи районна адміністрація розглядає заяву та виносить рішення щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою. Місцева рада або районна державна адміністрація зобов’язана прийняти рішення у місячний термін;
  • потім особі, яка бажає приватизувати земельну ділянку, необхідно звернутись до землевпорядної організації та укласти догові з метою розробки технічної документації із землеустрою. Розробка документації із землеустрою проводиться землевпорядною організацією.
  • виготовлену технічну документацію з землеустрою необхідно подати до місцевої ради або районної державної адміністрації для прийняття рішення про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність особи. Місцева рада або районна державна адміністрація повинна прийняти рішення протягом двох тижнів;
  • після отримання рішення про передачу у власність земельної ділянки і отримання державного акту на право власності на земельну ділянку необхідно здійснити реєстрацію такого права у відділі з питань державної реєстрації (державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців, прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Як наслідок, особа являється законним власником земельної ділянки.

Новий порядок виїзду дітей за кордон, у разі, якщо батьки розлучені

Відповідно до змін, які внесены до «Правил перетинання державного кордону громадянами України », затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 за № 57, змінено правила перетинання державного кордону громадянами України, які не досягли 16-річного віку.

Так, у випадках, коли місце проживання дитини визначено судом з одним із батьків, а інший із батьків має заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 (шість) місяців.

Таким чином, виїзд дитини за кордон в супроводі одного з батьків (усиновлювачів, піклувальників або інших осіб, уповноважених за нотаріально посвідченою згодою) для відпочинку, навчання або лікування здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків, у якого є заборгованість зі сплати аліментів.

У пункті пропуску через Державний кордон, одному з батьків (усиновлювачів, піклувальників або інших осіб, уповноважених за нотаріально посвідченою згодою), з ким слідує дитина, необхідно пред'явити довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів, видану органом державної виконавчої служби.

Вказана довідка видається протягом 10 днів та дійсна протягом 1 місяця з дня її видачі.

При перетинанні кордону замість нотаріальної посвідченої згоди батька матір пред’являє оригінал довідки ДВС (або її копію, засвідчену нотаріально).

ШАНОВНІ БАТЬКИ!  Якщо Ваша дитинина навчається в учбовому закладі на контрактній основі, Вам необхідно ознайомитись!

 Відповідно до Закону України  від 01.01.2017 за № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме до правил включення до податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб оплаченої вартості навчання фізичної особи.

Відповідно до п.п. 166.3.3 ч. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України «Податкова знижка»:

«суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення».

Для відшкодування грошових коштів у вигляді податкової знижки, до Територіальних органівГоловного управління Державної Фіскальної служби у Київській області необхідно надати наступні документи (оригінали та копії):

  • паспорт громадянина України;
  • карткаплатникаподатків(ідентифікаційнй код/ідентифікаційний номер);
  • довідка з місцяроботи про доходи отримані в звітному(календарному) році(2016, з вказаннямсумивідрахуваньВійськового збору);
  • декларація про доходи отримані в звітному(календарному) році(2016) та додаток до неї(для осіб – приватнихпідприємців,осіб, якіпрацюють за сумісництвом, осіб, якіздійснювалиоперації з нерухомістю у звітному (календарному) році, осіб, якімають доходи за межами України);
  • договір з навчальним закладом про оплату навчання студента за коштифізичної особи (батька/матері, якіпідписувалидоговір та проводили оплату);
  • квитанції про оплату за навчаннядитини в звітному(календарному) році(2016);
  • заява встановленогозразка про сумивиплаченихдоходів та утриманихподатків;
  • реквізитиособового (карткового) рахунку в банку особи, яка подає заяву на отриманняподатковоїзнижки;
  • свідоцтво про народженнядитини;
  • паспорт громадянина України – дитини;
  • карткаплатникаподатківдитини(ідентифікаційнй код/ідентифікаційний номер);
  • довідка з навчального закладу про те, з якого і по який період у звітному (календарному - 2016) році навчалася особа.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Якщо у 2016 році член сім'ї першого ступеня (син/дочка/ чоловік/дружина/мати/батько - пп.14.1.263 ПКУ) споріднення, за якого сплачували за навчання, отримував заробітну плату, то, найімовірніше, скористатися правом на податкову знижку тому, хто сплачував, не зможе.

Протягом 2017 року до складу податкової знижки за 2016 рік включаються кошти, сплачені платником податків закладу освіти як компенсація вартості одержання середньої професійної або вищої освіти самим платником та/або членом його родини першого ступеня споріднення, який не одержує зарплату або дохід від провадження підприємницької діяльності.

Також до 01.01.2017 сума витрат, дозволена до включення до податкової знижки, не може перевищувати суми місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року(1378 грн. – прожитковий мінімум станом на 01.01.2016), помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (1378х1,4=1930 грн.)

Однак, починаючи з 01.01. 2017 для отримання податкової знижки у разі оплати вартості навчання членів сім'ї першого ступеня споріднення не обов'язково, щоб такий член сім'ї не одержував заробітну плату, тобто такий член сім'ї може бути працевлаштованим, отримувати зарплату, а особа, яка оплачує на його користь вартість навчання, може включити витрати до податкової знижки.

Починаючи з 2017 року всі обмеження щодо розміру витрат скасовано.

ПОДАТКОВА ЗХНИЖКА ДЛЯ ГРОМАДЯН У 2018 РОЦІ

Податкова знижка – це підтверджена відповідними документами сума (вартість) витрат, які ви понесли на придбання товарів (робіт, послуг) протягом звітного року, і на яку вам дозволяється зменшити свій загальний річний оподатковуваний дохід за цей же рік, у вигляді заробітної плати.

Дляреалізації права на податкову знижку платнику податку необхідно заповнити та подати декларацію до 31 грудня року наступного за звітним.

Тобто, щоб отримати податкову знижку за 2017 рік, необхідно заповнити податкову декларацію за 2017 рік та подати її до ДПІ ГУ ДФС України за місцем реєстрації платника податків у  строк до 31.12.2018.

         Платник податку (резидент) має право включити до податкової знижки суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

Відповідно до вимог статті 166 Податкового кодексу України «Податкова знижка та підпункту 166.3. даної статті «Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки»:

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати:

  • (п.п.3.1.) частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 цього Кодексу;
  • (п.п. 3.2.) суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;
  • (п.п. 3.3.) суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;
  • (п.п. 3.4.) суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

  • (п.п. 3.5.) суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю — суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу;

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю — 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першомупідпункту

  • (п.п. 3.6.) суму витрат платника податкуна:

а) оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

б) оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

  • (п.п. 3.7.) суму коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;
  • 3.8. суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

Відповідно до п.п. 166.4.1. статті 166 Податкового кодексу Україниподаткова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту — фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

До податкової знижки включаються витрати здійснені протягом звітного податкового року платником які, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема:

- квитанціями;

- платіжними дорученнями;

- фіскальними або товарними чеками;

- прибутковими касовими ордерами;

- меморіальними ордерами тощо.

Крім того, понесені витрати підтверджується копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). 

ХТО ТАКІ УЧАСНИКИ АТО, УЧАСНИКИ БОЙОВИХ ДІЙ І ВЕТЕРАНИ ВІЙНИ

Поняття «ветеран війни» є найбільш широким. Воно включає в себе поняття «учасників бойових дій» і «інвалідів війни».

Зокрема, учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці і службовці ряду інших державних силових структур, які захищали (захищають) незалежність і територіальну цілісність України і є безпосередніми учасниками АТО.

Тобто учасники АТО — це учасники бойових дій, тому на них поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

ДОВІДКА УЧАСНИКА АТО ДЛЯ ПІЛЬГ

Статус учасника бойових дій надається за умови, якщо особа залучалася до проведення АТО не менше ніж на 30 днів (в т.ч. за сукупністю днів перебування там). Такий термін перебування в зоні АТО не потрібно, якщо особа виконувала завдання:

  • при безпосередньому зіткненні і вогневому контакті з противником;
  • при здійсненні розвідувальних заходів;
  • при отриманні поранення, контузії, каліцтва, через які стало неможливо продовжувати виконувати поставлені завдання (крім випадків необережного поводження зі зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби).

Для надання статусу учасника бойових дій, особам необхідно подати документи, видані уповноваженими державними органами і посадовими особами, які містять достатні докази участі в АТО.

Це такі документи:

  • виписки з наказів про притягнення до проведення АТО;
  • довідки про безпосередню участь особи в АТО, в яких повинно бути чітко зазначено початковий і кінцевий період перебування в АТО;
  • а також інші офіційні документи, визначені законом.

Військова частина або інший орган, в складі якого перебував учасник АТО, або військовий комісаріат після закінчення служби (при постановці на військовий облік), повинні проконтролювати наявність записів про участь в бойових діях в військовому квитку.

Рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається уповноваженими комісіями. Цей статус підтверджує посвідчення учасника бойових дій, яке разом з військовим квитком та довідкою (довідками) про період АТО дають право на пільги, встановлені законодавством.

Отже, посвідчення учасника бойових дій, військовий квиток і довідка (довідки) про період АТО — це основні документи, що підтверджують статус учасника бойових дій, права на пільги, встановлені законодавством України.

ВИПЛАТИ УЧАСНИКАМ АТО У 2017 РОЦІ

 Якщо учасник бойових дій до початку проходження служби отримував пенсію як пенсіонер з числа військовослужбовців, то виплата такої пенсії на час служби не припиняється.

Після звільнення від служби виплата пенсій здійснюється учаснику бойових дій з урахуванням додаткової вислуги років на день його демобілізації. За учасниками бойових дій, які проходять службу, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування і форм власності, де вони працювали до початку проходження служби, але не більше 1 року.

За виконання особливо важливих завдань під час проходження служби виплачується надбавка в розмірі 100% від посадового окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Винагорода в розмірі 100% місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менше 3 000 гр. в розрахунку на місяць, виплачується службовцям:

  • за безпосередню участь в АТО;
  • здійснення заходів щодо забезпечення правопорядку на держкордоні;
  • відбиток збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об’єктів у разі захоплення або спроби насильницького заволодіння зброєю та ін. технікою.

Учасникам АТО за рахунок державних коштів виплачується одноразова грошова допомога у зв’язку з встановленням інвалідності в розмірі:

  • інвалідам 1 групи — 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня року, в якому було встановлено інвалідність;
  • інвалідам 2 групи — в 300-кратному розмірі;
  • інвалідам 3 групи — в 250-кратному розмірі зазначеного прожиткового мінімуму.

Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни та учасникам АТО також щорічно виплачується разова грошова допомога до 5 травня. Станом на 2017 році її розмір становить:

  • для інвалідів війни:
  • 1 групи — 3 500 грн.;
  • 2 групи — 3 100 грн .;
  • 3 групи — 2 700 грн .;
  • для учасників бойових дій — 1 200 грн.

ПІЛЬГИ УЧАСНИКАМ АТО НА ЗЕМЛЮ

Учасники АТО мають право на першочергове відведення їм земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Учасник АТО повинен вирішити, де він хоче отримати земельну ділянку і для яких цілей. Від цього залежить, до якого територіального органу буде подаватися клопотання про виділення земельної ділянки.

Для того щоб побачити місце розташування наявних вільних земельних ділянок, зарезервованих для учасників АТО, слід переглянути ці дані на сайтах головних управлінь Госгеокадастра в розділі «Інформація для учасників АТО».

Залежно від цільового призначення, учасник АТО може безкоштовно отримати земельну ділянку із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

  • для ведення особистого селянського господарства — не більше 2 га;
  • для ведення садівництва — не більше 0,12 га;
  • для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,1 га;
  • для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,1 га.

ПІЛЬГИ УЧАСНИКАМ АТО ЗА КРЕДИТАМИ

Учасники АТО мають право отримати кредит на будівництво або капітальний ремонт житлових будинків і надвірних будівель, на приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок.

Такий кредит погашається протягом 10 років, починаючи з 5-го року після закінчення будівництва.

ЯКІ ПІЛЬГИ НАДАНІ УЧАСНИКАМ АТО ДЛЯ АВТОМОБІЛЯ

Учасники АТО, що мають особистий автомобіль, користуються правом щомісяця отримувати компенсацію своїх витрат на бензин (50 літрів на місяць) за цінами, встановленими в місяці покупки бензину.

ПІЛЬГИ ДІТЯМ УЧАСНИКІВ АТО НА НАВЧАННЯ

Держава забезпечує учасникам бойових дій та їх дітям державну підтримку для отримання професійно-технічної та вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.

У тому числі підтримка надається дітям, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, — до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ними (дітьми) 23 років.

Така підтримка може надаватися у формі:

  • безкоштовного забезпечення підручниками, доступом до мережі Інтернет, до систем баз даних в навчальних закладах, проживання в гуртожитках;
  • виплати соціальної стипендії;
  • повної або часткової оплати навчання за рахунок бюджетних коштів або шляхом надання пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти та ін.

Крім цього, в Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено право на першочергове зарахування дітей військовослужбовців в дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади.

ПІЛЬГИ РОДИНАМ ЗАГИБЛИХ УЧАСНИКІВ АТО

 Сім’ї учасників АТО хоч і не беруть безпосередню участь в її проведенні, проте вони визнаються особами, на яких також поширюється дія норм Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Вони набувають такого статусу у випадках, якщо учасник АТО, сім’єю якого вони є, загинув (пропав безвісти) або помер внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих при безпосередній участі в АТО, перебуваючи в районах і в період її проведення.

Такі особи користуються наступними пільгами щодо:

  • забезпечення земельними ділянками;
  • пільговими кредитами;
  • пільгами по зарахуванню їх на навчання;
  • в сфері медичного обслуговування:
  • на безкоштовне отримання лікарських засобів, зубопротезування, санаторне лікування, щорічне медичне обстеження і диспансеризацію;
  • 50% знижки на квартплату в межах норм: 21 кв.м. загальної площі житла на кожного, хто постійно в ньому проживає і має право на цю знижку, і плюс 10,5 кв.м. на сім’ю;
  • 50% знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та ін.) Та скрапленим балонним газом для побутових потреб;
  • 50% знижки вартості палива, в т.ч. рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, що не мають центрального опалення;
  • позачерговий безплатний капітальний і першочерговий поточний ремонт житла;
  • першочергове обслуговування підприємствами побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту та інші пільги.

 ВИПЛАТИ РОДИНАМ ЗАГИБЛИХ УЧАСНИКІВ АТО

Членам сімей загиблих учасників АТО за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) члена сім’ї — учасника АТО в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму.

Таке право виникає в разі, якщо:

  • смерть військовослужбовця настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися в період проходження ним військової служби в зхоні проведення АТО;
  • загибель (смерть) військовослужбовця строкової військової служби, військовозобов’язаного або резервіста, покликаного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори або для проходження служби у військовому резерві, настала при виконанні обов’язків військової служби або служби в резерві.

Прожитковий мінімум обчислюється в розмірі, встановленому законом для працездатних осіб станом на дату загибелі (смерті) учасника АТО.

ПІЛЬГИ ДЛЯ ОСІБ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Хто такі особи з особливими потребами? Це особи з обмеженими фізичними можливостями (інваліди).

Згідно до вимог статті 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»  від 21.03.1991 за №  875-XII  інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що приводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі та захисті.

З метою гуманізації та демократизації суспільних процесів поняття «інвалід» заміняється таким поняттям як "людина з обмеженими можливостями" або «особа (людина) з особливими потребами».

У відповідності до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 за №  875-XII особи з особливими потребами (особи з інвалідністю) можуть мати наступні пільги:

  • Житлові приміщення, у яких проживають особи з інвалідністю або сім’ї, у складі яких вони є, під’їзди, в яких мешкають люди з інвалідністю, повинні бути обладнані спеціальними засобами і пристосуваннями відповідно до індивідуальної програми реабілітації, а також телефонним зв’язком.

Обладнання зазначених жилих приміщень здійснюється органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, у володінні яких перебуває вказаний житловий фонд.

Обладнання індивідуальних житлових будинків, в яких проживають люди з інвалідністю, здійснюється підприємствами, установами і організаціями, з вини яких настала інвалідність, а в інших випадках – власниками будинків.

У разі невідповідності житла вимогам, визначеним висновком медико-соціальної експертизи, і неможливості його пристосування до потреб людини з інвалідністю, може провадитись заміна жилої площі.

Органи місцевого самоврядування забезпечують виділення земельних ділянок особам з інвалідністю із захворюваннями опорно-рухового апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання.

Місцеві органи державної влади зобов’язані забезпечувати людям з інвалідністю необхідні умови для вільного доступу і користування культурно-видовищними закладами і спортивними спорудами, для занять фізкультурою і спортом, а також забезпечувати надання спеціального спортивного інвентаря.

  • Люди з інвалідністю користуються переліченими послугами безкоштовно або на пільгових умовах згідно з рішеннями органів місцевого самоврядування за участю громадських організацій інвалідів.
  • Інваліди забезпечуються засобами спілкування, що полегшують їх взаємодію між собою та з іншими категоріями населення.

Порядок і умови такого забезпечення передбачаються місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування за участю громадських організацій інвалідів.

  • Інваліди І та ІІ груп мають право на позачергове і пільгове встановлення квартирних телефонів за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів.

Порядок і умови встановлення телефонів інвалідам визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів.

Інвалідам першої, другої груп і сім’ям, у складі яких є два або більше інвалідів, оплата послуг електрозв’язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (похвилинним, посекундним) обліком їх тривалості встановлюється тільки за їх згодою.

  • Інвалідам першої, другої груп по зору надається право безплатного користування радіотрансляційною точкою.
  • Інвалідам і дітям-інвалідам надаються безоплатно або на пільгових умовах послуги з соціально-побутового і медичного обслуговування, технічні та інші засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони для письмового спілкування тощо), вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо-/ калоприймачі тощо) на підставі індивідуальної програми реабілітації, автомобілі - за наявності відповідного медичного висновку.
  • Інваліди, які отримують пенсію, що не перевищує мінімального розміру пенсії, або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії, діти-інваліди мають право на безоплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування.
  • Інваліди першої і другої груп мають право при амбулаторному лікуванні на придбання лікарських засобів за рецептами лікарів з оплатою 50 % їх вартості.
  • Інваліди і діти-інваліди за наявності медичних показань мають право на безплатне та пільгове забезпечення санаторно-курортними путівками.

Порядок та умови забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів лікарськими, технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, санаторно-курортними путівками, автомобілями, а також переліки технічних та інших засобів реабілітації і виробів медичного призначення визначає Кабінет Міністрів України.

Після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім’ї може бути переданий у їх власність у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Технічні та інші засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім’ї померлого інваліда, дитини-інваліда в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Транспортне обслуговування інвалідів здійснюється на пільгових умовах.

  • Інваліди, діти-інваліди та особи, які супроводжують інвалідів першої групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім метрополітену і таксі), а також всіма видами приміського транспорту.
  • Діти-інваліди та інваліди першої, другої груп по зору і з ураженням опорно-рухового апарату та особи, які супроводжують інвалідів першої групи або дітей-інвалідів зазначених категорій (не більше одного супроводжуючого), мають право на безплатний проїзд також у метро.
  • Інваліди, діти-інваліди та особи, які супроводжують інвалідів першої групи або дітей-інвалідів (не більше однієї особи, яка супроводжує інваліда або дитину-інваліда), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.

Пільгове перевезення інвалідів здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування відповідно до Закону України “Про транспорт”.

Категорії інвалідів та дітей-інвалідів і порядок їх транспортного обслуговування на пільгових умовах визначає Кабінет Міністрів України.

Пільговий проїзд надається за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищував величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, збільшену на коефіцієнт 1,1 у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пільги, зберігаються за інвалідами та дітьми-інвалідами незалежно від виду виплачуваної пенсії або допомоги, призначеної замість пенсії. У випадках, коли іншими нормативно-правовими актами передбачені норми, що підвищують встановлений цим Законом рівень соціального захисту інвалідів, застосовуються положення тих нормативно-правових актів, які визначають найбільший рівень соціального захисту інвалідів.

Якщо інвалід має право на одну і ту ж пільгу за Законом “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” і одночасно за іншим нормативно-правовим актом, пільга йому надається лише за одним з них за його вибором (незалежно від підстави встановлення пільги).

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ З НЕПОВНОЛІТНІМИ В МЕЖАХ ДІЮЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА:

У трудовому законодавстві України, в інтересах охорони здоров'я підлітків існують певні обмеження, що стосуються всіх працівників, молодших 18 років.

  1. РЕЖИМ РОБОТИ НЕПОВНОЛІИТНІХ

 Відповідно до вимог статті 51 КЗпП для неповнолітніх встановлюється скорочена тривалість робочого часу:

  • для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень;
  • для працівників віком від 15 до 16 років – 24 години на тиждень;
  • для учнів віком 14 до 15 років, які працюють в період канікул – 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченого законом для осіб відповідного віку.

 Зазначена тривалість робочого часу не є тривалістю скороченого робочого часу, встановленого законодавством. Це – передбачена законодавством максимальна тривалість неповного робочого часу цієї категорії працівників.

  1. ОПЛАТА ПРАЦІ НЕПОВНОЛІТНІХ

 Відповідно до вимог статті 194 КЗпП України неповнолітнім працівникам, яким встановлено скорочену тривалість робочого часу, при погодинній формі оплати заробітна плата виплачується в такому самому розмірі, як і дорослим працівникам відповідних категорій, котрим установлено повну тривалість робочого часу.

Тобто скорочення робочого часу для неповнолітніх прирівнюється до нормального робочого дня дорослого працівника тієї ж спеціальності, кваліфікації тощо.

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, здійснюється пропорційно відпрацьованого часу або залежно від виробітку. При цьому роботодавцям дозволено встановлювати доплати до заробітної плати.

Для працівників віком до 18 років норми виробітку встановлюються, виходячи з норм виробітку для дорослих робітників пропорційно скороченому робочому часу для осіб, яку не досягли 18 років. Власником чи уповноваженим ним органом можуть встановлюватися знижені норми виробітку.

Для  молодих робітників, які приходять на роботу на підприємство, в організацію після закінчення загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів, курсів, а також для тих, котрі пройшли навчання безпосередньо на виробництві, в передбачених законодавством випадках і розмірах та на визначені ним строки можуть затверджуватись знижені норми виробітку. Ці  норми затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом (ст. 193 КЗпП).  

  1. ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ПРАЦІ НЕПОВНОЛІТНІХ

Зокрема статтею 190 КЗпП України встановлено заборону на застосування праці неповнолітніх на важких роботах і на роботах зі шкідливими  або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (перелік важких робіт та робіт зі шкідливими умовами праці неповнолітніх, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.1994 за № 46).

Крім цього забороняється залучати неповнолітніх осіб до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.  

Граничні норми підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми діють на всій території України і поширюється на всі підприємства, установи, організації, учбові заклади, а також на юридичних та фізичних осіб, які використовують працю підлітків від 14 до 18 років.

До роботи, яка потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються підлітки, які не мають медичних протипоказань, що необхідно підтвердити довідкою з медзакладу. До тривалої роботи з підіймання та переміщення важких речей підлітки до 15 років не допускаються. Роботодавець повинен забезпечити обов’язкове проходження працюючими в нього неповнолітніми попереднього та наступних періодичних медичних оглядів. Робота підлітків з вантажами не повинна становити 1/3 робочого часу.

Вага окремого вантажу та сумарна вага вантажу, який повинні підіймати та переміщувати підлітки, не повинна перевищувати граничних норм, зазначених у таблиці. 

Граничні норми підіймання та переміщення вантажів підлітками під час короткочасної та тривалої роботи

Граничні норми ваги вантажу (кг)

Календарний вік, років

Короткочасна робота

Тривала робота

Юнаки

Дівчата

Юнаки

Дівчата

14

5

2,5

-

-

15

12

6

8,4

4,2

16

14

7

11,2

5,6

17

16

8

12,6

6,3

 

ЗВІЛЬНЕННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ

Особливої уваги потребує проблема звільнення неповнолітніх працівників. Трудовим законодавством України передбачено додатковий захист підлітків від незаконного звільнення.

Звільнення працівників, молодших 18 років, з ініціативи роботодавця допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей, що передбачено статтею 198 КЗпП.

Крім цього, звільнення на підставах, зазначених у пунктах 1, 2 та 6 ст. 40 КЗпП, проводиться  в окремих випадках і не допускається без подальшого  працевлаштування.

Зазначеними підставами являються:

  • зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п. 2 ст. 40 КЗпП);
  • виявлена не відповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню цієї роботи (п. 2 ст. 40 КЗпП);
  • поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП).

Окрім цього, батьки, усиновителі та піклувальники неповнолітнього,  а також державні органи і службові особи, на яких покладено нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси, передбачається статтею 199 КЗпП.