29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за Батьківщину.

Відзначення Дня пам’яті захисників України саме 29 серпня обрано не випадково, бо саме в цей день у 2014 році, під час російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ з російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових, та загинула найбільша кількість українських воїнів.

Ті трагічні події російсько-української війни розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже дозрівали. І саме під цими соняхами сотні захисників України у боротьбі з ворогом поклали своє життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни. Саме тому сонях повинен бути тим символом Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Адже Україна для кожного із загиблих воїнів — це є сонце в його душі, яке зігрівало і надихало захищати свій дім.

 Сонях — це не просто символ історичної мужності українських воїнів, це символ життя України. З чорним, як українська земля, зернятком, що обов’язково проросте, бо українці й далі будуть відроджуватися, скільки б не намагалися їх знищити.

Україна сьогодні переживає найбільше випробування в новітній історії — збройну боротьбу за незалежність і територіальну цілісність проти російського агресора.

Сучасна російсько-українська війна триває від 2014 року. Широкомасштабне вторгнення російських військ в Україну у лютому 2022 року остаточно зірвало маску з агресивного путінського режиму та відкрило нову сторінку героїзму, стійкості та, на жаль, втрат України в боротьбі за суверенітет і соборність.

29 серпня 2014 року сотні наших захисників у соняшникових полях під Іловайськом поклали свої життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни. За даними Українського інституту національної пам’яті, 366 українських воїнів полягли там, 429 — зазнали поранень, 158 — зникли безвісти, 300 — опинилися в полоні. Тому символом Дня пам’яті захисників України стала квітка соняха. Він — не просто символ історичної мужності українських воїнів, це — символ життя України.

29 серпня ми згадуємо не лише тих, хто загинув в Іловайській трагедії, а й десятки тисяч полеглих захисників і захисниць України в сучасній російсько-українській війні від 2014 року. Вони стоять в одному ряду з усіма поколіннями борців за волю і державну самостійність — від воїнів Русі-України, лицарів Костянтина Острозького, козаків Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького та Івана Мазепи до бійців Армії Української Народної Республіки та Галицької армії Західноукраїнської Народної Республіки, Антигітлерівської коаліції часів Другої світової війни, Української Повстанської Армії. Це воїнство мужньо здобувало героїчні перемоги і віддавало життя за українську землю.

Попри велику кількість втрат у сучасній російсько-українській війні, маємо й історичну перемогу — згуртовану націю, готову боротися за волю і свободу. Україна може спертись на широку підтримку громадян, бо на захист незалежності держави стали мешканці всіх, без винятку, регіонів нашої країни.

У нинішній війні ми платимо надзвичайно велику ціну. Безперечно, це не єдиний день у році, коли згадуються полеглі та віддається їм шана. Однак це нагода для всього суспільства разом зробити усе можливе, аби пам’ять про героїв була збережена та зміцнена на багато поколінь вперед.

Поки триває війна, ми не можемо знати точну кількість загиблих, назвати всіх поіменно або розповісти всі історії. Проте впевнені, що українське суспільство докладе максимум зусиль, щоб загиблі герої залишилися в нашій пам’яті не абстрактним образом або цифрою, а отримали належну шану. Щоб наша пам’ять про них була живою і дієвою. Щоб кожен із нас долучився до захисту і перемоги України.

Пам’ять про борців і їхні подвиги є найвищою цінністю у шкалі нашої національної ідентичності. А віра і впевненість, що в разі загибелі на полі бою жертовність воїна буде пошанована на державному рівні, є дуже важливою для підняття морального духу військовослужбовців.

Розпочав роботу сайт Поверни своє. Головне завдання платформи – надати у доступному вигляді інформацію для чого та як правильно документувати збитки, що завданні російським повномасштабним вторгненням в Україну.

Сайт створений Українською асоціацією районних та обласних рад в межах Проєкту «Підвищення обізнаності серед органів місцевого самоврядування та громадян з фіксації руйнувань спричинених війною».

Так, на сайті можна ознайомитись з покроковою інструкцією з фіксації руйнувань, аналітичними матеріалами та актуальними новинами з теми.

Також на сайті є змога отримати онлайн-консультації та корисні посилання.

Крім того, невдовзі, в межах Проєкту будуть розроблені чат-бот та навчальне відео, що також будуть розміщені на сайті разом з Алгоритмом з фіксації.

Щоб зайти на сайт Поверни своє – натисніть СЮДИ.

Проєкт «Підвищення обізнаності серед ОМС та громадян з фіксації руйнувань спричинених війною» реалізується Українською асоціацією районних та обласних рад в межах проєкту «Фенікс», що виконується Фондом Східна Європа за підтримки Європейського Союзу.

Джерело: http://uaror.org.ua/?p=23861

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 754 від 21 липня 2023 року “Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань“ Пенсійний фонд України у серпні здійснює фінансування разової грошової виплати до Дня Незалежності України ветеранам війни, жертвам нацистських переслідувань, громадянам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Постанову прийнято на виконання Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“, яким визначено, що держава щороку до Дня Незалежності надаватиме разову грошову виплату.

Постановою передбачено, що пенсіонери, які мають право на таку виплату, отримають її разом із пенсією.

Кошти на виплату допомоги військовослужбовцям та іншим особам, які належать до ветеранів війни, проходять службу та не є пенсіонерами, Пенсійний фонд України перераховує на рахунки військових частин, установ, організацій, де особи проходять службу.

Іншим особам, які мають право на разову грошову виплату і які не є пенсіонерами та/або не перебувають на службі, допомога виплачується за їх зверненнями до органів Пенсійного фонду України із документами, що підтверджують право на таку виплату, та даними про поточний рахунок, відкритий на ім’я особи в уповноваженому банку.

Довідково

Постановою № 754 визначено такі розміри разової грошової виплати до Дня Незалежності України:

• особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язням концтаборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаних особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:
  • I групи ‒ 3 100 грн;
  • II групи ‒ 2 900 грн;
  • III групи ‒ 2 700 грн;
• учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язням концтаборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків ‒ 1 000 грн;
• особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною – 3 100 грн;
• членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, статус яким установлено згідно з пунктом 1 ст. 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге – 650 грн;
• учасникам війни та колишнім в’язням концтаборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога ‒ 450 грн.

  ---

  Інформує Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області

ПЕРЕЛІК  РІШЕНЬ,

прийнятих на  пленарному засіданні 9 чергової сесії  районної ради

VІІІ скликання   (06.07.2023р. 10⁰⁰, 4 поверх, актова зала)

  Завантажити одним архівом

Перелік файлів:

  Завантажити одним архівом

Пора жнив особливий пожежонебезпечний період. Загрозливу обстановку створюють спекотна погода, сухі хліба, енергонасичені хлібозбиральні агрегати, які нерідко знаходяться у не справному стані, а також людська недбалість та безвідповідальність.

Загальновідомо, що в цей напружений час найменша необережність у поводженні з вогнем коло хлібних масивів, кинутий недопалок, іскри від сільгоспмашин, випалювання стерні тощо, можуть стати причиною пожежі, яка призведе до значних матеріальних втрат.

Фастівське РУ ГУ ДСНС України у Київській області звертається із проханням виконувати основні правила пожежної безпеки для забезпечення протипожежного захисту сільськогосподарських, зерноприймальних підприємств, місць збирання, перероблення та зберігання врожаю та кормів!

Основними причинами виникнення пожеж є:

• необережне поводження з вогнем,
• випалювання стерні,
• навмисні підпали,
• порушення правил експлуатації машин та агрегатів
• недотримання правил пожежної безпеки лісосмуг, ліній електропередачі, газопроводів , доріг в літній пожежонебезпечний період.

З метою недопущення виникнення пожеж у період жнив, нагадуємо основні вимоги норм з питань пожежної безпеки при збиранні врожаю:

• З початку достигання хлібів необхідно цілодобово охороняти поля, а біля хлібних масивів встановити знаки про заборону паління й використання відкритого вогню.
• Перед початком жнив хлібні поля в місцях прилягання їх до лісових масивів, степовій смузі, автомобільним шляхам і залізницям повинні бути обкошені і оборані захисною смугою щонайменше 4 м завширшки.
• Перед косовицею хлібні масиви з великою площею необхідно розбити на ділянки площею не більше 50 га. Між ділянками варто робити прокоси не менше 8 м завширшки. Скошений хліб із прокосів треба негайно зібрати. У серединці прокосів робиться проорана смуга не менше 4 м завширшки.
• До початку збирання врожаю вся збиральна техніка, агрегати та автомобілі повинні мати відрегульовані системи живлення, змащення, охолодження, запалювання, а також бути оснащені справними іскрогасниками, забезпечені первинними засобами пожежогасіння (комбайни і трактори – двома вогнегасниками, двома штиковими лопатами, двома мітлами).
• У разі групового методу збирання до складу збирально-транспортних загонів необхідно включати спеціалізовану техніку, що пристосована для гасіння пожеж зернових.
• Безпосередньо на хлібному масиві площею понад 25 га, з якого збирається врожай, необхідно мати напоготові трактор з плугом на випадок пожежі.
• Корпуси комбайнів повинні бути оснащені заземлювальним металевим ланцюгом, що торкається землі.
• Збиральну техніку необхідно регулярно перевіряти на щільність з’єднання вихлопної труби з патрубком випускного колектора та колектора з блоком двигуна. У разі появи ознак пробивання прокладок роботу слід припинити до їх заміни.

У цей час заборонено:

• робота тракторів, самохідних шасі, автомобілів та іншої збиральної техніки без капотів або з відкритими капотами (для запобігання потраплянню соломи на випускний колектор двигуна). На комбайнах та інших машинах з двигунами внутрішнього згоряння, які не мають капотів, випускний колектор повинен бути захищений металевим щитком, що закриває його вздовж усієї довжини зверху та збоку;
• застосування паяльних ламп для випалювання пилу радіаторів двигунів;
• заправляння збиральної техніки у хлібних масивах;
• заправляння машин у нічний час у польових умовах;
• розводити багаття на полях та біля них;
• спалювання стерні та пожнивних залишків.

ДІЇ ПРИ ВИНИКНЕННІ ПОЖЕЖІ:

У всіх випадках виникнення пожежі треба негайно повідомити до пожежно-рятувального підрозділу за телефоном «101». До приїзду рятувальників гасити вогонь наявними силами та первинними засобами пожежогасіння. Для обмеження розповсюдження вогню, зону горіння необхідно обов’язково оборати.

Приступити до гасіння пожежі шляхом збиття полум’я або засипанням полум’я землею. Після гасіння пожежі організувати спостереження спеціально виділеною групою людей до повної ліквідації усіх осередків горіння.

При виникненні пожежі на комбайні необхідно відключити молотарку, при нагоді вивести машину з масиву, заглушити двигун, відключити акумуляторні батареї і почати гасіння. Для цього в першу чергу треба використати вогнегасники, закидати вогонь землею.

Під час гасіння пожежі на зернотоку, складах із зерном треб: враховувати, що вода і дим псують зерно. Тому не слід поливати водою зерно в тих місцях складу, яким вогонь безпосередньо не загрожує. Необхідні терміново вимкнути електрострум, зупинити роботу зерноочисних машин,  вимкнути розвантажувальне обладнання, потім приступити до гасіння вогню. Зерно, як зберігається в мішках, виносять із приміщення. Насамперед треба збити полум’я, а потім остаточно погасити вогонь розсіяним струменем води.

  Завантажити одним архівом

Сьогодні в КНП КОР «Київська обласна дитяча лікарня» для пацієнтів лікарні відбулось справжнє свято з нагоди Дня захисту дітей. Серед учасників - діти з батьками, що перебувають на стаціонарному лікуванні у лікарні, відвідувачі консультативної поліклініки, персонал лікарні, поченсні гості, благодійники і волонтери.

У рамках проєкту «Сприяння правосуддю перехідного періоду та захист прав внутрішньо переміщених осіб та людей, що постраждали від збройного конфлікту», що реалізується за підтримки Європейського Союзу та Норвезької ради у справах біженців (NRC), Благодійним фондом «Право на захист» розроблено інструкцію щодо порядку відновлення документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно.

• що таке нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації;
• як відновити втрачений документ, що підтверджує право власності на нерухомість, виданий після 1 січня 2013 року;
• як отримати довідку з державного реєстру онлайн;
• як у судовому порядку відновити втрачений документ, що підтверджує право власності на нерухомість.

З 29 квітня 2023 року розширено програми надання компенсацій для роботодавців, які працевлаштовують окремі категорії зареєстрованих безробітних. 

Набули чинності окремі норми законодавства про зайнятість населення, які передбачають підвищення конкурентоспроможності молоді на ринку праці та сприяння зайнятості зареєстрованих безробітних, які перебувають на обліку понад 6 місяців.

Так, роботодавцям, які працевлаштовують зареєстрованих безробітних, компенсуються 50 % мінімальної заробітної плати за відповідну особу за місяць.

Компенсація надається за працевлаштування таких осіб:

• віком до 25 років, які сумарно мають страховий стаж не більше 12 місяців;
• віком до 35 років - на перше робоче місце;
• звільнених із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби при працевлаштуванні на перше робоче місце.

Загальна тривалість виплат становить 6 місяців протягом 1 року.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” розмір мінімальної заробітної плати складає 6700 грн.

Відповідно,  розмір компенсації за 1 місяць за 1 особу складає 3350 грн.

Отримайте онлайн консультацію за допомогою телеграм-каналу Київського обласного центру зайнятості: https://t.me/+fnLlSCkuIls1ZjVi

Пропонуємо ознайомитися з інформацією щодо актуальних подій та змін у роботі Київської обласної служби зайнятості на наших:

•  Фейсбук-сторінці:  https://www.facebook.com/kyivobl
•  Інстаграм-сторінці: https://www.instagram.com/kobl_cz/
•  на сайті Київського ОЦЗ  https://kir.dcz.gov.ua/.