Skip to Content

Кожанська селищна рада

Кожанська селищна рада

смт. Кожанка, с. Степове, с. Софіївка

Площа:

– 1 106,8 га (смт. Кожанка - 1012,9 га, с.Степове – 39,5 га, с.Ярошівка – 54,4 га).

Місце знаходження селищної ради :

 смт Кожанка, вул. Заводська 6А, Фастівський район Київська область.

Населення:

– 3 012 чол. Зареєстрованих 

Поштова адреса:

поштовий індекс – 08550

вул. Заводська 6А

смт Кожанка

Фастівський район

Київська область.

Номер телефону -  43783

Адреса електронної пошти kozhanka.rada@i.ua

Голова  виконавчого комітету :

в. о. голови Кожанської селищної ради Поспішна Наталія Олексіївна 

телефон – 0969738422

адреса електронної пошти – pospishna1964@meta.ua

Розпорядок роботи Кожанської селищної ради:

Понеділок – четвер  з 8 год.  до 17 год.

П'ятниця  з 8 год. до 16 год.

Обідня перерва з 12год. до 12год. 45 хв

Час прийому:

Голови селищної ради – вівторок з 8 год. до 12 год.

Секретаря селищної ради – вівторок , п'ятниця з 8год. до 12 год.

Інфраструктура

Назва підприємства

Форма власності

Адреса реєстрації

Фактичне місце розташування

ТОВ «Фазор»

приватна

смт Кожанка, вул. А.Галущенка 1б

смт Кожанка, вул. А.Галущенка 1б

ТОВ «Центральні теплові мережі»

приватна

м. Васильків вул. Володимирська 57а

смт Кожанка, вул. Шкільна 1

ФОП Сажко А.В.

приватна

смт Кожанка, вул. Дружби 21

смт Кожанка, вул. Шев-ченка,83, 191,Ново-селицька,1а, А.Сабадаша

ФОП Подворна О.В.

приватна

смт Кожанка, вул. Поштова 22

смт Кожанка, вул. Поштова 1а

ФОП Юр’єв В.М

приватна

смт. Кожанка, вул. Шевченка 16а

смт Кожанка

вул. Шевченка,

16 а

вул. Поштова,11а,

вул. А. Сабадаша, 27

ФОП    Добринін О.В.

приватна

смт Кожанка вул. А. Галущенка

смт Кожанка вул. Садова, вул. Шкільна 16 А,

село Софіївка вул. Яхнянська

ПСК «Успіх»

колективна

смт Кожанка вул. Заводська, 1

смт.Кожанка, вул. Завод-ська 4а, Шев-ченка 171

ФОП Бондар В.В.

приватна

м. Б.Церква, вул. Залізнична 114а/7

смт Кожанка, вул. Шевченка 69б

ФОП Бондар Р.В.

приватна

Черкаська обл., Горо-дищенський р-н, с. Вербів ка, вул. братів Оселе-дьків 52

смт Кожанка, вул. Шевченка 69б

ФОП Яцун В.В.

приватна

м. Б.Церква, вул. Осипенка 129

смт Кожанка, вул. А.Сабадаша 5а

ФОП Мусієнко І.І.

приватна

смт Кожанка, вул. С.Гуріча 2

смт Кожанка, вул. С.Гуріча

ФОП Полякова О.А.

приватна

смт Кожанка, вул. Шевчен-ка 285

смт Кожанка вул. Шевчен-ка 285

ФОП Гонтар Ю.В.

приватна

Київська обл. Фастівський р-н с. Доро-гинка, вул. Кірова 17-А

с. Софіївка, вул. Яхнянська

ФОП Солом'яний В.Ю.

приватна

 смт Кожанка   пр. Заводський

смт Кожанка вул. Заводська 2а

ФОП Куценко Ю.Ю.

приватна

смт Кожанка, вул. Шевченка 254

смт Кожанка, вул. Шевченка, 254

ТОВ «Алекс»

приватна

смт Кожанка, вул. Заводська 17а

смт Кожанка, вул. Заводська 17а

ПП «Вирій»

приватна

 м. Фастів, вул. Якубовсько-го 36

смт Кожанка, вул. Заводська 11

ТОВ ФМРАО «Міжрайфармація»

приватна

м. Фастів, вул. Соборна 36

смт Кожанка, вул. Шевченка 5

ТОВ «Грегут»

приватна

смт Кожанка, вул. Скрипака 1

смт Кожанка, вул. Скрипака 1

ПП «Велес Трейдинг»

приватна

 м. Київ, вул. Дегтярівська 9

смт Кожанка, вул. Поштова

Скворчинський П.А.

 

 

смт Кожанка вул. Шкільна

ФОП Ландар А.П.

приватна

 м. Київ, вул. Ак.Глушкова 32, кв. 131

смт Кожанка, вул. А.Сабадаша 26

Релігійна громада

(колишня будівля клубу)

приватна

 

смт Кожанка вул. Шевченка 180 а

Оксененко В.Г.

Заклад культурно-просвітницького обслуговування

(колишня будівля клубу)

приватна

м. Київ, вул. Декабристів 5а, кв. 54

село Софіївка вул. Яхнянська,37

Кожанська ЗОШ І-ІІІ ст.

державна

 

смт Кожанка вул. Шевченка, 173

Кожанська ЗОШ І-ІІ ст.

державна

 

смт Кожанка вул. Шкільна,1

Будинок культури

державна

 

смт Кожанка

вул. Заводська,5

ДНЗ «Казка»

державна

 

смт Кожанка вул. Заводська буд.6 А

Селищна рада

державна

 

смт Кожанка

вул. Заводська 6 А

ВАТ «Кожанське»

приватна

 

с. Софіївка

вул. Яхнянська

ФГ «Стар Агро»

приватна

 

село Степове

Кожанка селище Фастівського р-ну, центр селищної ради;

розташоване за 25 км від районного центру;

у межах селища залізнична станція Кожанка.

До селищної ради територіально входять смт Кожанка, село Софіївка та Степове.

Площа населених пунктів: смт Кожанка-1012,9 га, с. Степове – 39,5 га ,с. Софіївка – 54,4 га).

Прапор. Полотнище прапора блакитного кольору. У верхній частині розміщено    

               золотисту піку, а внизу – горизонтальна золотиста стрічка.

Герб. Поле герба блакитного кольору. У верхній частині – фрагментарне зображення оборонної вежі, завершене срібним хрестом.

У центральній частині – 2 козацькі шаблі із щитом руна срібного кольору, який за формою нагадує козацьку шапку (ту, що Максим Залізняк подарував селянам).

У нижній частині розміщено наконечник піки – кованого металу золотистого кольору, що свідчить про глибокі ремісничі корені мешканців Кожанського краю.

Географічне розташування

В межах Київської лісової, слабо хвилястої рівнини, яка входить до складу правобережної Придніпровської підвищеної рівнини, на відстані 86 кілометрів від Києва, на південному заході Фастівського району, по обидва боки річки Кам’янки розкинулось смт. Кожанка. Селище межує на заході з Попільнянським район Житомирської області. Клімат – помірно континентальний з відносно м’якою зимою і теплим літом. Переважаю вітри західного та північно-західного напрямку.

Чарує всіх красою річка Кам’янка. Свою назву річка одержала за кам’янисте дно поблизу села Кам’янка. Адже вона протікає по відрогах Українського кристалічного щита, де на поверхню виходять тверді кристалічні породи, які утворювали на річці пороги. Річка Кам’янка, на якій розміщена Кожанка, бере початок поблизу села Бровки Андрушівського району Житомирської області. Є лівою притокою Росі, що впадає в Дніпро. Біля витоку місцеві жителі називають її Бровкою за назвою однойменного населеного пункту. І по цей час річка Кам’янка милує всіх жителів своєю красою і привабливістю.

 Також на території селища знаходиться джерело «Холодок» розміщене на південному заході Кожанки, неподалік Чорного шляху.

Селище Кожанка  було засноване в ХIV ст. на березі р. Кам'янки  Навкруги поселення на багато кілометрів простягалися ліси, в яких водилося багато  диких тварин. А ще були соковиті пасовища. Тому головними заняттями місцевих жителів були мисливство, скотарство, а також ремесло – кушнірство (вичинка шкіри).  Людей, які займалися вичинкою шкіри звали кожум’яками. Звідси і назва селища Кожанка. Воно простяглось на південному заході Фастівського району Київської області на березі річки Кам’янки – лівої притоки Росі, на Придніпровській височині, у лісостеповій природній зоні. Селище знаходиться на відстані 86 км від Києва. Через усе село із заходу на схід протікає річка Кам’янка. Свою назву вона отримала від свого каменистого дна біля села Кам’янка  Попільнянського району  Житомирської області. Адже річка протікає по відрогах Українського кристалічного щита.

На заході і півночі села простяглася діброва, на півдні горбиста рівнина. Горби – результат роботи льодовика під час дніпровського зледеніння. Там же знаходиться Кожанська балка – природний заказник обласного значення, де охороняється степова рослинність. Саме в цій частині села знаходиться найвища точка місцевості 227м – могила Козацька (Лядвіга). Біля Кожанської балки фонтанує наше знамените джерело Холодок (найкраща вода в окрузі). На Заріччі дуже багато ярів, балок.

 Клімат  у селищі помірно-контенинтальний, середня температура січня -50С -60С, а липня + 210 +220; середня річна кількість опадів 500-550 мм.

Перші спогади про Кожанку як передмістя Триліс знаходимо у праці Л.Похилевича «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (1864 р.) та В.Б. Антоновича «Археологічна карта Київської губернії».

Київський князь Володимир Ольгердович грамотою, виданою у 1390 р., стверджував право володіння Трилісами з Кожанкою за князем Юрієм Половцем – Рожиновським зі Сквири.

У 1593 р. польський король Сигізмунд ІІІ передав містечко Триліси разом з Кожанкою та навколишніми селами у володіння В. Червинському, а в 1626 р. той же Сигізмунд дарував Триліси з Кожанкою ротмістрові польського війська А. Строчі за участь у придушенні повстання селян у 1625 р.

З історичних документів за 1629 р. відомо, що в Кожанці було 43 хати, належало село старості Карбановському. У цих джерелах згадується про с. Зубарі на правому березі, що належало адвокату Валеріану Зубову, звідки, можливо, походження назви. Інша версія назви – від великої кількості зубрів, які водилися у той час на цій місцевості з кущами та дубовими гаями.

У 1664 р. Кожанка як подарунок від польського короля перейшла шляхтичу Заславському із 56 дворами.

У 1688 р. у Кожанці вже 106 дворів, з них: 16 – чумацьких, 12 – козацьких, населення переважно православне.

На початку XVII ст. селяни збудували церкву, яка як пам’ятка архітектури прикрашає селище сьогодні.

Під час гайдамацького визвольного руху тут діяли загони ватажка Швачки. У цей період згоріла церква. Серед селян Кожанки гайдамаки знаходили підтримку, допомогу і поповнення своїх лав.

За переказами, у 1768 р. Максим Залізняк Чорним шляхом проходив через Кожанку, і коли селян звернулися до нього, то він насипав шапку срібла-золота на відбудову церкви.

Після придушення гайдамацького руху власником Кожанки і Зубарів у 1775 р. став граф Владислав Браницький,  який почав будувати завод  спочатку – винокурений у Трилісах, а пізніше, у 1859 р. – цукрозавод у Кожанці, будівництво якого коштувало 345666 крб.. Спочатку цукрозавод виробляв сироп, який купці вивозили за кордон.

У 1866 р. цукрозавод виготовляв уже 25560 берківців цукру, платив у державу 3067 крб. акцизу. З 2032 десятин землі в Кожанці і Зубарях Браницькі 593 десятини віддавали в оренду селянам.

Олександра Браницька, мати Владислава, дбала про освіту, заповідала кошти на будівництво шкіл. У 1887 р. в Кожанці збудовано однокласне міністерське училище для селянських дітей, директором якого 30 років був поміщик Словачевський.

У 1895 р. від станції Кожанка до цукрозаводу було збудовано 2 км. залізничної колії.

У 1864 р. Кожанка була волостю Васильківського повіту Київської губернії, до якої входили 6 сіл ( Кожанка, Зубарі, Триліси, Королівка, Пилипівка, Кошляки) та хутір Єлізабетка.

У Кожанці було 167 дворів, проживали: православні – 1068 осіб, католики – 63 особи, євреїв – 17 осіб.

З приїздом на Кожанський цукрозавод спеціалістів із Франції та Німеччини у Кожанці з’явилися протестанти: баптисти та мальованці. З 1885 р. у Зубарях діє баптистська община.

З 1900 р. Кожанка перейшла до рук вдови М.Є. Браницької. У цей час на території села розміщені цукрозавод з економією на Софіївці, директором якого з 1901 р. був поміщик Скварчевський, пошта, залізнична станція, лікарня, школа, водяний млин, вітряк, пересильна тюрма, шинок, скарбова крамниця, 5 приватних лавок, кузня, декілька десятків кустарних майстерень.

У 1918 р. у Кожанці створено волосний ревком. Кожанчани були активними учасниками війни, часто по різні боки барикад.

Радянською владою проведена нова адміністративно-територіальна реформа. У 1923 р. Кожанська волость стала районним центром, Кожанського району налічував 18 сіл, входив до Білоцерківської округи, проіснував 6 років.

У роки НЕПу в Кожанці працювали цукрозавод (директор Петро Дементійович Королевич), радгоспи «Софіївка» і «Новоселиця», лісозавод «Тартак», водяний млин, 2 олійниці, 7 кузень, 7 крамниць, кредитове товариство; каретну Браницьких переобладнано в кінотеатр.

У 1923 р. школа стала трудовою семирічною, при заводі діяв фабзавуч. Активно розвивалася культура: діяли бібліотека, 2 оркестри духовних та народних інструментів.

У 1924 р. голова райвиконкому А. Рябоконь організував футбольну команду. Популярними були ковзанярство, лижі, гра в кеглі, городки, піднімання тягарів.

У 1926 р. в селі з’явився перший трактор «Запорожець». У 1928 р. утворено ТСОЗ.

З вересня 1929 р. Кожанка і Зубарі відійшли до Фастівського району Київської області. У часи колективізації одних розкуркулювали і висилали до Сибіру та Хабаровська, інші вступали до колгоспу.

У 1929 р. на землях Кожанки створили колгосп ім. Леніна, який очолив демобілізований червоноармієць Іван Профатило. У Зубарях у 1930 р. створили колгосп ім. Кірова, очолив його Михайло Іванович Яхнівський (головував у 1930-1941 рр. та 1943-1953 рр.). Найдовше головою господарства працював у Кожанці Іщенко Оникій Васильович (1931-1941 рр. та 1944-1958 рр.).

У 1921-1937 рр. розмістився на базі маєтків графині Браницької радгосп, до якого входили 4 відділки: «Софіївка», «Новоселиця», «Малополовецьке» та «Єлизабетка». У 1936-1937 рр. відділки «Єлизабетка» та «Малополовецьке» відійшли до колгоспів своїх сіл.

У 1932 році село було занесено на «Чорну дошку». В роки голодомору 1932-1933р.р. на території селища померло близько 900 душ, встановлено імена 323 осіб.

         У 1934 р. Кожанська семирічна школа була перетворена в одну з перших у районі десятирічок. Очолив її М.П. Клименко, батько відомої поетеси Лесі Клименко.                                             

З 11 листопада 1941 р. по 26 грудня 1943 р. Кожанка перебувала у фашистській окупації.

У 1941 р. 594 жителі Кожанка та Зубарів пішли на фронт, не повернулися 278 осіб.

Під час війни на цукрозаводі діяла підпільна організація на чолі з П.Я. Кривеном та С.Г. Павліченком.

На базі лікарні три тижні в тилу ворога завдяки медсестрі О.Є. Карпенка діяв підпільний госпіталь.

26 грудня 1943 р. Кожанку було звільнено. За героїзм на фронті Великої Вітчизняної війни 250 жителів Кожанки удостоєні високих урядових нагород

 

ДодатокРозмір
виконання бюджету (9 місяців 2018р) (3).doc27.5 КБ
виконання бюджету (півріччя 2018) (1).doc27.5 КБ
виконання бюджету (рік 2017) (1).doc29 КБ
виконання бюджету 1 квартал 2018) (1).doc27.5 КБ
Про плату за оренду землі.docx24.88 КБ
про податок на землю 2018.docx31.86 КБ
ПЦМ (2).doc32 КБ
ставки податку на нерухоме майно.doc122.5 КБ