Skip to Content

До 85-річчя утворення Київської області: Адміністративно-територіальні реформи та їх значення для формування нових органів влади та нових територій

Після встановлення радянської влади на території України виникла проблема формування ефективної влади із визначеною територіальною основою. Впродовж 1920-х років Україна перейшла від старої, перевіреної часом системи адміністративно-територіального устрою до нової  - радянської, яка дозволяла контролювати  усі процеси на територіях і зупинити процес неконтрольованого подрібнення адміністративних одиниць. В цей час здійснюється легалізація сільських рад з обмеженням щодо чисельності населення у цій одиниці, звичайні волості перейменувалися в райони, замість великих губерній створювалися округи. Продовження побудови радянської моделі адміністративно-територіального устрою в 30-х роках відбувалося через розформування округів та побудову двоступеневої системи з жорстокою державною централізацією.

 Адміністративно-територіальні реформи на території Київщини, які  залишили свій слід  в історії  Фастівщини.

(за матеріалами довідника «Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918-2010 роки», виданого Державним архівом Київської області у 2012 році)

 27 січня 1918 року Раднаркомом РРФСР виданий декрет «Про порядок зміни меж губернських, повітових та інших», згідно з яким питання про зміну меж губерній, повітів, волостей повністю передавалося у відання місцевим радам робочих, селянських і солдатських депутатів.

27 квітня 1921 року  Київська губернія складається з 12 повітів, 200 волостей. У складі Білоцерківського повіту 24 волості, серед яких є Фастівська, а у складі  Київського повіту 20 волостей.

У 1923 році на Україні була проведена реформа адміністративно-територіального поділу, направлена на скорочення адміністративно-територіальних одиниць, скорочення і спрощення радянського апарату.

Це був перший етап переходу до нового адміністративно-територіального поділу країни.

Відповідно до постанови ВУЦВК від 07 березня 1923 року 14 повітів були замінені на 7 округів, а 247 волостей на 111 районів.

Київська губернія була поділена на  округи і райони, до якої входив і Фастівський район  з Веприцькою і Фастівською волостю.

У 1925 році у складі Київської губернії залишилося 6 округів, які поділялися на 106 районів. Білоцерківський округ складався з 20 районів, до складу якого входив Фастівський район.

27 березня 1925 року прийнято постанову ВУЦВК і РНК УРСР «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі Київської і Подільської губерній». Відповідно до постанови були ліквідовані деякі райони Київської губернії з віднесенням сільрад в інші райони та були перейменовані деякі райони Київської губернії.

Після ліквідації та перейменування деяких районів у складі Київської губернії замість 106 районів залишилося 95, в тому числі і Фастівський район.

Продовжуючи реформування адміністративно-територіального поділу у 30-х роках минулого століття були створені нові адміністративно-територіально утворення – області. Але новоутворені області видались надто великими, і фактично відразу після утворення Київської області в межах її території створюються нові адміністративно-територіальні утворення – округи.

9 лютого 1932 року 4 сесія ВУЦВК 12 скликання прийняла постанову «Про утворення обласних виконавчих комітетів на території УРСР» (пізніше назву змінено на «Про утворення областей»). Відповідно до цієї постанови на території України, крім Молдавської АРСР  утворено 5 областей: Харківська, Київська, Вінницька, Дніпропетровська, Одеська.

До Київської області (утворена 27 лютого 1932 року) увійшло 100 адміністративно-територіальних одиниць: 98 районів, 2 міськради, підпорядкованих безпосередньо області, в тому числі і Фастівський район.    

Після передачі із Київської області 31 району в Харківську і Чернігівську області і приєднання 7 районів з Вінницької області у складі Київської області замість 98 районів і 2 міськрад залишилося 74 райони і 2 міськради, в тому числі і Фастівський.   

22 січня 1935 року Президією ВУЦВК видано постанову №12 «Про розукрупнення  районів УРСР», відповідно до якої до складу Київської області замість 74 районів і           2 міськрад увійшли 93 райони і 2 міськради, в тому числі і Фастівський район.  Безпосередньо обласному центру підпорядкувався і Фастівський район.

В 1937 році після утворення двох районів (Київського та Броварського) у складі Київської області з 4 квітня 1937 року замість 92 районів і 2 міськрад стало 94 райони і     2 міськради. Фастівський район знову безпосередньо підпорядкувався обласному центру.  Після скасування округів і передачі ряду районів із Київської області у Вінницьку, Житомирську та Полтавську області, з 22 вересня 1937 року у складі Київської області залишилося 58 районів і одне міське поселення, що не входило до складу районів, республіканський центр – місто Київ. Фастівський район залишився в складі Київської області.

В 1944 році після уточнень та перейменувань районів у складі Київської області залишилося 53 райони, в тому числі і Фастівський.

7 березня 1946 року виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільськиз рад і населених пунктів Київської області, відповідно до якого змінені назви сільських рад та населених пунктів Київської області, серед яких в Фастівському  районі хутір Лізабетка Королівської сільської ради перейменований в хутір Єлизаветівка; хутір Халаїмів Паляничинської сільської ради перейменований в хутір Палянички.

6 січня 1954 року був виданий Указ Президії Верховної ради УРСР «Про включення до складу Київської області Згурівського і Яготинського районів Полтавської області.

Після приєднання 2 районів з Полтавської області 6 січня 1954 року у складі Київської області стало 55 районів, серед яких є Фастівський.

7 січня 1954 року був виданий Указ Президії Верховної ради УРСР « Про утворення в складі Української РСР Черкаської області», відповідно до якого до складу Черкаської області включено 20 районів Київської області.

Після передачі 20 районів з Київської області в Черкаську, з 7 січня 1954 року у складі Київської області залишилося 35 районів, в тому числі і Фастівський.

10 серпня 1954 року був виданий Указ Президії Верховної ради УРСР «Про укрупнення сільських рад депутатів трудящих в Київській області, відповідно до якого в 35-ти районах Київської області були об’єднані сільські ради. По Фастівському району:

- Клехівська та Фастівецька сільські ради – у Фастівецьку сільраду з центром у селі Фастівець;

- Малоофірнянська, Великоофірнянська та Малоснітинська сільські ради – у Малоснітинську сільраду з центром у селі Мала Снітинка;

- Ярошівська та Томашівська сільські ради – у Томашівську сільраду з центром у селі Томашівка;

- Ставківська та Скригалівська сільські ради – у Скригалівську сільраду з центром у селі Скригалівка;

- Півнівська, Дмитрівська та Волицька сільські ради – у Волицьку сільраду з центром у селі Волиця;

- Королівська, Кищинська та Пилипівська сільські ради – у Пилипівську сільраду з центром у селі Пилипівка.

28 грудня 1957 року прийнято рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №970 «Про адміністративно-територіальні зміни в окремих районах області», відповідно до якого Кадлубицька сільрада Фастівського району ліквідована з передачею села Кадлубиця у межу міста Фастів та у складі Фастівського району створена Дмитрівська сільрада, якій підпорядковані села Дмитрівка і Півні Волицької сільради.

10 травня 1958 року видано рішення   виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №347 «Про уточнення обліку населених пунктів Київської області», відповідно до якого з метою уточнення обліку населених пунктів і впорядкування в адміністративно-територіальному поділі Київської області було ухвалено:

а) затвердити по Фастівському району – с.Кощіївка та х.Заріччя Кощіївської сільської ради – за один населений пункт село Кощіївка; с.Томашівка, х.Майдан-Воля, х.Шевченка Томашівської сільської ради – за один населений пункт село Томашівка.

б) виключити з облікових даних населені пункти, які включені помилково по Києво-Святошинському району: селище залізничної станції Кожанка Кожанської сільської ради; селище залізничної станції Паляничинці Паляничинської сільської ради; селище залізничної станції Триліси Триліської сільської ради.

Згідно вищезазначеного рішення Київська область поділялася на райони та підпорядковані їм міські, селищні, сільські ради і населені пункти. До Фастівського району віднесли 24 сільських ради та Борівську селищну раду.

10 травня 1958 року рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №348 «Про перейменування окремих населених пунктів і колгоспів Київської області» внесено такі зміни: село Федорівка Великогуляківської сільради  Фастівського району передане в підпорядкування Скригалівській сільраді.

4 березня 1959 року був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про ліквідацію Бишівського і Великополовецького районів Київської області». Після ліквідації 2-х районів у складі області залишилося 33 райони .

10 вересня 1959 року  Указом Президії Верховної Ради УРСР було ліквідовано Новошепелицький і Розважівський райони. Після ліквідації 2-х районів у складі Київської області залишився 31 район.

28 червня 1960 року рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих  №461 «Про адміністративно територіальні зміни  в Поліському і Фастівському районах» об’єднані сільські ради:

- Городещинська і Красятиницька Поліського району – в Красятиницьку;

- Великомотовилівська і Червономотовилівська Фастівського району – в Червономотовилівську;

- Зубарівська і Кожанська Фастівського району – в Кожанську;

- Кощіївська і Дорогинська Фастівського району – в Дорогинську;

- Червонянська і Паляничинська Фастівського району – в Паляничинську.

 30 грудня 1962 року вийшов Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про віднесення в підпорядкування обласних (промислових) рад депутатів трудящих міських поселень Української РСР», відповідно до якого у відання Київської обласної (промислової) ради були передані деякі міста Київської області з підпорядкованими їхнім радам населеними пунктами, в тому числі місто Фастів з селищем міського типу Борова.

30 грудня 1962 року був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Української РСР», відповідно до якого на території Київської області скасовані 19 районів, в тому числі і Фастівський. У складі Київської області залишилося 12 районів. Фастівський район увійшов до складу Васильківського району.

11 липня 1964 року, у зв’язку з переселенням жителів із зони затоплення, рішенням виконавчого комітету Київської обласної (сільської) ради депутатів трудящих №380 «Про адміністративно-територіальні зміни в Київській області» були виключені з облікових даних  деякі  села Києво-Святошинського району. Тим же рішенням  від 11 липня 1964 року були об’єднані наступні села:

 - Червонянська  Колонія і Червоне Паляничинської сільради Васильківського району – в одне село Червоне;

- Хаїва Великогуляківської сільради і Федорівка Скригалівської сільради Васильківського району – в одне село Федорівка з підпорядкуванням його Скригалівській сільраді.

4 січня 1965 року був виданий  Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР», відповідно до якого відбулося об’єднання обласних (промислових) і обласних (сільських) рад депутатів трудящих УРСР і розукрупнення районів на території Української РСР. У складі Київської області замість 12 районів  утворені 19 районів (з них 7 нових, в тому числі і Фастівський. До Фастівського району (центр -  місто Фастів) увійшло  36 сільських рад та Борівська селищна рада.

5 лютого 1965 року був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР», відповідно до якого Мар’янівська сільрада Фастівського району  була передана до складу Макарівського району.

15 травня 1965 року рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №366 «Про адміністративно-територіальні зміни в окремих районах області» село Федорівка Скригалівської сільради Фастівського району передане в підпорядкування Великогуляківській сільраді.

8 грудня 1966 року був виданий  Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про утворення нових районів Української РСР», відповідно до якого у складі Київської області утворено 5 нових районів. Після утворення нових районів  замість 19 районів стало 24.

12 грудня 1966 року рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №930 «Про адміністративно-територіальні зміни в складі окремих районів  області» Бишівська, Веселослобідська, Гружчанська, Козичанська, Лишнянська, Мостищенська, Новосілківська, Пашківська, Соснівська, Чорногородська, Юрівська, Яблунівська і Ясногородська сільради Фастівського району передані до складу Макарівського району.

30 серпня 1968 року видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №610 «Про об’єднання населених пунктів у Фастівському районі», відповідно до якого були об’єднані такі села Фастівського району:

- села Палянички і Паляничинці Паляничинської сільради в одне село Паляничинці;

- села Страшуки і Кощіївка Дорогинської сільради в одне село Кощіївка.

28 жовтня 1968 року видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №791 «Про затвердження адміністративних меж міських (селищних) рад депутатів трудящих Київської області», відповідно до якого були затверджені адміністративні межі міських та селищних рад (26, до складу яких входить Борова Фастівського району).

 10 квітня  1972 року видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №191 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі  деяких районів області», відповідно до якого були об’єднані села Зубарі і Кожанка Кожанської сільради Фастівського району в одне село Кожанка, з віднесенням до категорії селищ міського типу.

29 грудня 1981 року виданий Указ Президії Верховної Ради Української РСР «Про передачу селища Степове Житомирської області до складу Київської області», відповідно до якого селище Степове Новоселицької сільради Попільнянського району Житомирської області разом з його землями в кількості 859 гектарів передане до складу Фастівського району Київської області і відповідно змінено межі Житомирської та Київської областей.

21 жовтня 1985 року видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №349 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі  Яготинського, білоцерківського та Фастівського районів» в адміністративно-територіальний устрій Фастівського  району було  знято з обліку село Вінницькі Стави Фастівецької сільради.

25 вересня 1986 року виданий Указ Президії Верховної Ради Української РСР «Про утворення Згурівського району у Київській області», відповідно до якого в Київській області утворено Згурівський район (центр – смт.Згурівка) в складі якого 18 сільських рад і Згурівська селищна рада. Цей район утворений в зв’язку з катастрофою,яка відбулася на Чорнобильській АЕС 26 квітня цього ж року для переселенців із зони відчуження. Після утворення Згурівського району у Київській області налічувалося 26 районів, в тому числі і Фастівський.

26 липня 1988 року видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №168 «Про зміни в адміністративно-територіальному устрої ряду районів області», відповідно до якого у Фастівському районі об’єднано Терехівську і Дорогинську сільські ради в одну Дорогинську сільську раду з центром у селі Дорогинка.

 16 листопада 1988 року вийшов Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про об’єднання Іванківського і Чорнобильського районів Київської області», після чого в Київській області залишилося 25 районів.

9 жовтня 1989 року вийшов Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про присвоєння найменувань новозбудованим населеним пунктам Київської області», відповідно до якого  поселенню радгоспу «Перемога» Фастівського району присвоєно село Гвардійське.

7 липня 1992 року на 10 сесії Київської обласної ради народних депутатів ХХІ скликання прийняте рішення  «Про часткові зміни в адміністративно-територіальному устрої окремих районів області», відповідно до якого у Фастівському районі утворена Червоненська сільська рада з центром у селі Червоне.

14 грудня 1995 року розпорядженням голови Київської обласної держадміністрації №145 «Про часткові зміни в адміністративно-територіальному устрої Фастівського району» утворена Кищинська сільська рада з центром у селі Кищинці.

На кінець 2010 року у Київській області налічувалася така кількість адміністративно-територіальних одиниць: районів – 25, районних рад – 25, міст обласного значення – 13, міських рад – 24, міст районного значення – 13, селищних рад – 30, селищ міського типу – 30, сільських рад – 605, населених пунктів – 1182, в тому числі: міських – 56, сільських – 1126.

До Фастівського району (центр - місто  Фастів) відносяться Борівська та Кожанська селищні ради , 23 сільські ради.

 

З нагоди відзначення 85-річчя утворення Київської області.

Автор(и): Пастушенко Олена Вікторівна, Титарчук Ірина Олександрівна